Бюро переводов Лидер
Бюро переводов "Лидер" в г. Киеве
создано для настоящих лидеров.
Наше переводческое агентство
обеспечивает профессиональным устным переводом, осуществляет качественные
письменные переводы и предоставляет услуги
нотариуса. Мы работаем только для Вас
и обеспечиваем успех Вашего бизнеса!

Складні іменники в німецькій мові та способи їх перекладу українською


В німецькій мові словоскладання є провідним способом словотворення. Значна частина словникового запасу німецької мови -складні слова. Особливо продуктивним є словоскладання як спосіб утворення слів, які означають предмети і явища, тобто іменників.
Специфіка німецьких складних іменників полягає в тому що вони можуть виражати найрізноманітніші логіко-семантичні відношення, тобто можуть виражати відношення, що передаються вільним словосполученням. Таким чином, складний іменник виконує як лексичні, синтаксичні функції. Синтаксичний характер складних іменників проявляється в легкості і простоті утворення їх в процесі мовлення для вираження найрізноманітніших смислових відношень, при чому характер цих відношень формально не виражається і в деяких випадках зрозумілий із семантики безпосередніх складників, тобто компонентів складних іменників, їх внутрішнього контексту. Безмежна можливість німецького іменника вступати в зв’язки з іншими основами в формі складного слова складає специфічну рису структури німецької мови.
Словоскладання не є провідним способом словотворення в українській мові. Складні іменники української мови утворюються в процесі словотворення і входять до словникового запасу мови, але словоскладання в українській мові не є індивідуально-мовним засобом вираження різноманітних зв'язків між предметами та явищами.

А.М. Іскоз і А.Ф. Ленкова у своїй книзі «Лексикологія німецької мови» розглядають два типи складних слів, виходячи з двох різних принципів: 1) морфологічного принципу; 2) семантико-синтаксичного. При класифікації складних слів, в основі яких лежить морфологічний критерій, А.М. Іскоз і А.Ф. Ленкова вказують, що складні слова можуть належати до будь-якого класу слів. їх приналежність до того чи іншого класу залежить, як правило, від другого (останнього) компоненту, який відображає граматичні характеристики всього складного слова. Першим компонентом складного слова може виступати будь-яка частина мови, а другим компонентом обов'язково є іменник.
Так складний іменник може мати наступну морфологічну структуру:

  • іменник + іменник: das Kursniveau - рівень курсу, перекладається за допомогою двох простих іменників, один з яких стоїть у називному відмінку однини, а другий у родовому; die Rechtsordnung - правопорядок, перекладається простим іменником; das Reduktionsmetall - метал-відновник, перекладається подвійним іменником, перший компонент є означуваним словом, а другий - означальним; das Sparguthaben - вклад з метою заощадження на рахунку, перекладається за допомогою пошире¬ного словосполучення, до складу якого входять простий іменник - означуване слово, інші члени виконують атрибутивну функцію і належать до різних частин мови;
  • прикметник + іменник: das Fachgeschaft - спеціалізований магазин, перекладається прикметником з іменником, тобто морфологічна структура співпадає;
  • основа дієслова + іменник: die Prufzone - зона випробувань, перекладається простим іменником і віддієслівним іменником у родовому відмінку;
  • числівник + іменник: der Dreibein - тригранник, при перекладі морфологічна структура зберігається;
  • займенник + іменник: der Selbstabholer - вантажоотримувач, при перекладі морфологічна структура не збігається;
  • прислівник + іменник: das Zusammenwirken - взаємодія, при перекладі морфологічна структура збігається;
  • прийменник + іменник: die Abwartsbewegung - спад, перекладається простим іменником, тобто при перекладі морфологічна структура не збігається.

Отже, з вище наведених прикладів видно, що при перекладі морфологічна структура слова оригіналу в одних випадках збігається, але часто замінюється іншими конструкціями.

Семантико-синтаксична класифікація розрізняє чотири типи складних слів у німецькій мові:
  • означальні складні слова;
  • сурядні складні слова;
  • словозсув;
  • зрощення.

Означальні складні слова характеризуються атрибутивним зв'язком, що існує між компонентами складного іменника, перший компонент визначає другий. Другий компонент (основне слово) визначає приналежність всього слова до певного класу слів, а також сам характер його граматичних категорій і форм. Обидва компоненти значимі в лексичному плані. Наприклад: die Eisenbahn - залізниця.
Сурядні складні слова складаються з двох граматично рівноправних компонентів (і перший і другий компоненти повинні належати одному і тому ж граматичному класу), які пов'язані між собою. Кожен компонент має своє власне значення, але значення всього складного слова виражає якесь нове поняття: der Strichpunkt - крапка з комою. Сурядні відношення при перекладі не передаються.
Словозсув утворюють особливий тип складних слів у німецькій мові. Вони представляють собою об'єднання в одній одиниці декількох слів або Цілого (маленького) речення: das Zugrundegehen - (загибель ) утворилось і з zu Grunde gehen. Компоненти таких складних слів не втрачають свого самостійного значення та легко розуміються. Лексичні відношення передаються максимально.
Зрощення - це результат взаємодії двох словотворчих процесів: словоскладання і суфіксації або словоскладання і субстантивації. Своєрідність даного процесу полягає в тому, що він перетворює Словосполучення, не змінюючи форми останнього, в єдину словотворчу основу і взаємодіє при цьому іншим способом: die Gesetzgebung -законодавство, die Dampfheizung - парове опалення. При перекладі таких складних іменників можуть збігатися всі властивості.

Складні іменники можуть означати стійкі терміни, які закріплені в загальномовних та спеціальних словниках, нормативних документах, довідниках та ті, що утворилися відповідно до конкретного контексту, які ще не закріплені в літературі. Для перших необхідно при перекладі знайти відповідний україномовний еквівалент. Якщо еквівалент відсутній або не може бути знайдений, то потрібно узгодити його значення з фахівцями відповідної галузі науки чи техніки. Відсутність у словниках складних іменників, що зустрілися в тексті, може свідчити проте, що їх утворення оказіональне, що вони не можуть мати в українській мові відповідника у формі іменника, тому, у разі сумнівів, доцільно використовувати описовий переклад на базі різних частин мови. Розглянувши теоретичне співвідношення складних іменників німецької мови та способів їх передачі при перекладі , можна чітко встановити, що більшість з них не мають постійних відповідників в українській мові і перекладаються за допомогою двох, трьох і більше слів. Цей факт дає змогу простежити певну мовну економію в німецькій мові.


© i-Lider, 2010